ПОПЕРЕДЖЕНИЙ - ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ!
Цього року в Україні набув чинності закон, який визначає види домашнього насильства та встановлює відповідальність за його скоєння. Тепер постраждалі мають чіткі механізми для притягнення кривдників до відповідальності, а держава зобов’язана захищати жертв, особливо, коли йдеться про дітей.
Щороку через насильство у світі помирають 1,4 мільйона людей. У 2018 році до Національної поліції України надійшло 115 500 заяв і повідомлень про домашнє насильство. Жертвами також стають діти — це становить серйозну загрозу для їхнього здоров’я та може спричинити негативні наслідки в дорослому житті.
Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» містить багато справді важливих нововведень, які можуть суттєво вплинути на повсякденне життя та особисті стосунки українців. Зокрема, йдеться про чіткіше визначення насильства. Тепер позиція «б’є, отже, любить», стає протиправною. Також треба серйозно замислитися тим, хто вважає, що бити дітей — це «віковічна традиція, яка є частиною українського менталітету».
Перший вирок
Якщо зафіксовано конкретне порушення, за нього настане конкретна відповідальність. Згідно з рішенням суду злочинець має пройти спеціальну програму формування неагресивної психологічної моделі поведінки. Як пояснюють у поліції, ця програма передбачає щотижневі індивідуальні та групові заняття з людьми, схильними до насильства. Якщо ж особа ухилятиметься від участі, це кваліфікуватимуть як кримінальне порушення.
Як і за що каратимуть?
Як зазначалося вище, Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дав змогу чіткіше визначити, що взагалі охоплює поняття домашнього насильства. Зокрема, воно характеризується як «дії чи бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання, або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи в шлюбі, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа». Також насильством вважаються погрози вчинення таких діянь.
Якщо раніше насильством вважалося фактично тільки побиття чи незаконне ув’язнення, то тепер до цього переліку включено моральний та економічний тиск, погрози. Крім того, значно розширено перелік осіб, дії яких кваліфікуватимуться як домашнє насильство. Це можуть бути дядьки, тітки, племінниці чи навіть двоюрідні брати й сестри, дідусі та бабусі або взагалі особи, які не перебувають у прямих родинних стосунках, але проживають разом із сім’єю.
Особливу увагу новий закон приділяє дітям, які стали жертвами домашнього насильства. Відтепер потерпілими визнаються не тільки ті з них, які безпосередньо зазнали знущань, а й ті, які стали свідками конфлікту між родичами. Зокрема, у Кримінальному кодексі з’явилось окреме положення, яке визначає, що вчинення будь-яких насильницьких дій у присутності дитини — це обтяжувальна обставина, яка призводить до посилення покарання.
Разом із тим, якщо під час слідства та судового розгляду з’ясується, що злочин проти члена сім’ї було скоєно «під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого», відповідальність, навпаки, може бути пом’якшено.
Ще одне нововведення — заборонні приписи. Тобто тепер особі, яка вчинила насильство, можуть заборонити спілкуватися або навіть наближатися до жертви на певну відстань. Причому приписи можуть видаватися не тільки за рішенням суду. У деяких випадках їх виписуватимуть поліцейські безпосередньо на місці події.
Передбачено також створення спеціальних притулків для постраждалих, де вони певний час зможуть перебувати й отримувати необхідну медичну та психологічну допомогу.
Довідкова інформація по отриманню допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі:
Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і ґендерної дискримінації: 0-800-500-335 (зі стаціонарного) або 116, 123 (з мобільного) (цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно);
Національна дитяча “гаряча лінія”: 0-800-500-225 ;
Цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей: 0-800-505-085;
Всеукраїнський телефон довіри: 0-800-501-701 (цілодобово);
“Гаряча лінія” Національної поліції в Україні: 0-800-500-202 щоденно (з 8.00 до 20.00);
Безпека та безпечний простір (екстрений виклик поліції, чергова частина, притулки, кризові центри тощо) Поліція: 102
