Інформація про іфекційне захворювання
У зв'язку з надходженням інформації від Кам'янець-Подільського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про випадок захворювання на Сибірську Виразку серед населення Одеської області, Гуменецька сільська рада нагадує жителям громади про небезпеку цієї хвороби.
ПАМ'ЯТКА НАСЕЛЕННЮ
Сибірка – це гостре інфекційне захворювання тварин і людей, збудником його є бацила, яка в навколишньому середовищі здатна утворювати спори і забруднювати довкілля, вона дуже стійка у воді, харчових продуктах, а в ґрунті живе до 70 років.
Джерелом інфекції є тварини, але найчастіше – велика рогата худоба, вівці, коні, рідше – олені, кози, свині. Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, при водопої.
Ознаками ураження тварин є:
При блискавичному перебігу, що реєструється нечасто у овець, коней і великої рогатої худоби, помічають збудження, підвищення температури тіла, прискорення пульсу і дихання, синюшність видимих слизових оболонок. Тварина раптово падає і гине в корчах. З носової і ротової порожнини виділяється кров'яниста піна, а з прямої кишки - кров. Тривалість хвороби декілька годин.
При гострому – у великої рогатої худоби і коней спостерігають підвищення температури тіла (41-42°С), прискорення пульсу (80-100 і більше поштовхів за 1 хв.) та дихання. Тварина пригнічена, відмовляється від корму. Тривалість хвороби 2-3 дні. В агональній стадії виникають корчі, виділяється кров'яниста, піниста рідина, тварини гинуть з ознаками асфіксії.
При підгострому – у тварин дещо поліпшується стан, вони починають споживати корм, температура тіла знижується, без лікування виникає рецидив і тварина гине. Тривалість хвороби до 6-8 днів.
Хронічний перебіг сибірки характеризується прогресуючим схудненням, ураженням підщелепових і заглоткових лімфатичних вузлів. Хвороба при цьому триває 2-3 місяці.
Карбункульозна форма сибірки у тварин спостерігається при гострому і підгострому перебігу хвороби. У великої рогатої худоби на різних частинах тіла (підгруддя, шия, живіт,) на місці первинного проникнення збудника з'являються різко обмежені тверді, болючі запальні набряки шкіри і підшкірної клітковини. З часом утворені карбункули стають дифузними, безболісними, синьо-багряного кольору з некротичним розпадом.
Ангінозна форма сибірки здебільшого спостерігається у свиней і проходить переважно з локальним ураженням глоткового кільця, лімфатичних залоз, корня язика, глотки, гортані. В подальшому запальний процес з прогресуючим некрозом і набряком переходить на підшкірну клітковину шиї, голови, підгруддя з формуванням пухлиноподібного утворення в підщелеповому просторі та на верхній частині тіла.
Існує три різновиди сибірської виразки:
1. Шкірна, найбільш розповсюджена форма, на шкірну форму сибірської виразки хворіють 95% процентів від загального відсотку.
Коли вироби тваринного походження типу вовни чи шкіри інфікованих тварин вступають у безпосередній контакт зі шкірою, саме тоді і активізується інфекція.
Спочатку людина відчуває свербіж шкіри, потім починають з'являтися маленькі прищики, які нагадують укуси комах, і які також сверблять. Райони ураження шкіри – переважно це шкіра голови, передпліччя чи рук. Протягом 1-2 днів уражені ділянки шкіри набрякають і стають схожими на виразку, приблизно 1-3 сантиметра в діаметрі. Після 2-6 днів уражена ділянка шкіри починає чорніти, відмирати, що і є характерною ознакою шкірної форми сибірської виразки.
Шкірна інфекція антраксу може спричинити і зараження крові, яке у 5-20 відсотках стає фатальним. Але ця форма піддається лікуванню антибіотиками і смертельних випадків небагато.
2. Легенева форма – дуже рідкісна
Легенева форма сибірської виразки спричинюється інфекцією, яка перебуває у горлі чи трахеї, а потім переміщається до легенів. Бактерії сибірської виразки виробляють токсини, які можуть проникнути у кров та спричинити розпад тканини, навіть крововилив у мозок.
Перші симптоми легеневої сибірської виразки досить помірні та невизначені, і дуже схожі на симптоми грипу. Це втомленість, слабкість, температура, помірний кашель та біль у грудях.
Якщо не звернутися за допомогою, то протягом наступних 2-6 днів ця помірна стадія переростає у серйозну задишку, проблеми з диханням, сепсисом та горловою кровотечею. Ця стадія захворювання призводить, як правило, до смерті.
3. Кишкова – найрідкісніша форма сибірської виразки
Ця форма хвороби може бути спричинена споживанням зараженого м'яса чи, у дуже рідкісних випадках, харчовим отруєнням.
Перші симптоми цієї форми – нудота, блювання, втрата апетиту та температура. З часом перебування у кишечнику інфекції сибірської виразки хворому стає дедалі гірше – біль живота, блювота кров'ю та сильна діарея. Дуже часто кишкова сибірська виразка має летальний кінець.
Лікування
Успішним лікування може бути тільки за умов якнайшвидшого виявлення хвороби та будь-яких її симптомів. Лікування проводиться курсом антибіотиків. Ізоляція хворого на сибірську виразку зовсім не необхідна, так як повітряно-крапельним шляхом хвороба не передається.
