День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій
у с.Гуменці, с.Нігин, с.Голосків (+школа), с.Пудлівці, с.Лисогірка, с.Залісся Друге, с.Великозалісся, с.Малозалісся, с-щі Сахкамінь, с.Слобідка-Гуменецька, с.Вербка, с.Думанів, с.Абрикосівка
| с.Гуменці | Пам’ять від жаху кричить, Серце від болю щемить, За убієнних безвинно Синів і дочок України. |
24 листопада 2017 року клубними та бібліотечними працівниками, дітьми та вчителями молодших класів Гуменецького НВК „ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія” біля пам’ятника жертвам голодомору 1932-33 рр. проведена година пам’яті „Вогонь скорботи в серці на віки”.
Ту страшну трагедію, яку пережив український народ у 30-х роках, не знав, мабуть, жоден народ в історії людства.
Сьогодні ми запалили свічку пам’яті і бережемо пам’ять про всіх невинно закатованих більшовицькою владою. Схилили голови в скорботі перед невинно убієнними і пом’янули хвилиною мовчання великомучеників нашої історії.
По закінченню мітингу-реквієму усі присутні поставили свічки і квіти до пам’ятника.
| с.Нігин | Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви |
25 листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.
В цей день у Нігинській загальноосвітній школі зібралися вчителі, учні, завідуюча народним музеєм Слободян Н.П., сільський бібліотекар Григоришина О.В., директор будинку культури Берник Л.В., музичний керівник Арчаковська З.С. для того, щоб в вшанувати пам’ять про мільйони людей, які загинули мученицькою смертю від голоду, згадати українські села і хутори, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, запалити січку пам’яті.
Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя.
 |
25.11.2017 в селі Голосків, біля пам’ятника жертвам голодомору, відбулося покладання квітів та пшеничних колосків. |
Традиційно, в день пам’яті, в Україні проводиться всеукраїнська акція „Запаліть свічку пам’яті жертв голодомору”. Тож сельчани теж взяли участь у цій акції. Всі присутні запалили свічки. Хвилиною мовчання було вшановано всіх невинних людей загиблих під час голодомору.
А у 16.00 годині в кожній домівці була запалена свічка пам’яті, в пам’ять про тих, хто загинув під час голодомору у 1932-1933 роках.
с.Голосків (школа)
З 20 по 24 листопада 2017 року в Голосківській ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено низку заходів з вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років:
Тематична виставка фотоматеріалів, творів літератури, присвячених ушануванню жертв голодомору в Україні;
Інформаційно-просвітницький лекторій для учнів 3-5 класів «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу»;
Перегляд документального фільму «Голод 33» учнями 6-8 класів;
Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом» для учнів 5-11 класів;
Приспущення Державного Прапора України;
Проведення загальнонаціональної хвилини мовчання та участь у акції «Запали свічку».
У Пудлівцях працівники культури та жителі села зібрались у сільському будинку культури вшанувати пам’ять загиблих під час голодомору.
Староста села, який пропрацював багато років учителем історії в школі, розповів нам про цей страшний голод 1932-1933 рр. Голодомор – це найстрашніша подія, яка відбулась в Україні. У цей тяжкий час залишилося дуже мало людей, які пережили це лихо. Усі присутні запалили свічки і хвилиною мовчання вшанували жертв голодомору з молитвою у серці. Дай Боже нам і нашим дітям ніколи не побачити на власні очі такої біди. Живіть в мирі і достатку…
У Лисогірському клубі шанували пам’ять жертв голодомору.
Дітям був показаний фільм "Голодомор 33 року". Діти були вражені історіями з фільму і перепитували чи вони правдиві, чи насправді все це відбувалось – ніяк не могли зрозуміти чому при великій кількості їжі людям давали помирати з голоду. Та через деякий час їхні емоції вщухли. Події тих часів вони пам’ятатимуть.
Грецька Л.В., староста села Ціхоцький А.О. та не байдужі жителі села запалили свічки в пам’ять жертв голодомору. Та згадали той важкий час.
| На підвіконні палахтить Скорботи полум’я священне – То свічка пам’яті горить За всіх безвинно убієнних. Мій розум навіть не збагне Страшної люті сталінізму, Що катував своїх людей, Це ще жахливіше фашизму! |
| с. Залісся Друге |
Біль мого народу «Ні труни, ні хрестів, і ні тризни! А.Листопад |
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923, 1932-1933, 1946 роки. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій. А тому варто робити все, щоб молоде покоління знало про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось. Тому в с. Залісся Друге проведено директором СБК та дирекцією Заліського-2 НВК мітинг-реквієм „І досі чутно тихі голосочки… Три колосочки… Три колосочки”. Директор розповіла учасникам заходу про справжні причини геноциду, та за допомогою книг донесла до присутніх інформацію про те, що Україна пережила страшну трагедію – Голодний мор, який забрав життя мільйонів українців. Також ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні, зокрема і в нашому краї.
Неоніла Матковська та Емілія Сінькова відспівали поминальну панахиду за померлими.
У пам’яті людській навіки залишиться 1933 рік – найстрашніший в історії рік – рік голодомору.
Минуло вже багато років від тих страшних днів голодомору. Так жахливо навіть зараз ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний рік. Пухли старі й малі, вимирали родинами й селами. Смерть никала на шляхах, на городах, у хатах.
Тридцять третій. Поле. Стигле жито.
Тридцять третій... В розпалі жнива…
З ким у цій німоті говорити?
Чи душа народу ще жива?..
Хто збагне мої пекучі муки
За народ, ошуканий до сліз?..
Темрява. Безодня. І – ні звуку...
І таке на всій Вкраїні, скрізь...
З метою вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр. працівниками культури села Великозалісся була проведена година пам’яті „Чорна рілля 33-го”.
1933 рік. Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн. Тривалий час 1933 рік називали одним з найсприятливіших в радянській історії.
1933 рік… Сонце сходило над холодними за довгу зиму полями, сідало за обрій кольору крові і не впізнавало землю. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертному сні. Танули на обширах України важкі сніги 1933 року. Чи була того року весна? Чи прилетіли до знайомих людських осель довірливі лелеки? Чи співали травневими ночами у вербах над річками солов’ї. Ніхто того не пам’ятає сьогодні. Пам’ятають інше…
25 листопада 2017 року в клубі села Малозалісся відбулася година пам’яті «Чорна рілля 33-го».
В суботу 25-го листопада о 16.00 в Сахкамінському клубі небайдужі жителі селища запалили свічки, вшановуючи пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей в 1932-33 роках.
На стіні панно із чорної хустки, уквітчаної калиною, 5 пшеничних колосків, перев’язаних чорною стрічкою, на покуті ікона, обрамлена рушником,
на столі розламана хлібина і склянка з водою, у підсвічнику – свіча.
Завідуюча клубу Ніна Волинець розповіла про страшні сторінки історії 1932-33 років. Закінчилась хвилина скорботи тихою молитвою «Отче наш» у виконанні вокального колективу «Елегія» (хормейстер Надія Забродська).
Завідувач бібліотекою Валентина Ткач оформила книжкову виставку «Не згасни, свічко пам’яті!».
25 листопада у Слобідко-Гуменецькій бібліотеці проведено годину пам’яті "Жнива скорботи". Бібліотекар Сороката І.М. оформила книжкову виставку "Пам’ятаймо рік 33-й". Розповіла страшні уривки спогадів 32-33 років, презентувала фільм "Голодомор – наша спільна трагедія".
| с.Вербка | Україна пам’ятає – світ визнає |
Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років історія України не знає.
З нагоди 84 роковин Голодомору працівники освіти, культури с. Вербка провели мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам репресій і голодоморів. Учні місцевої школи розповіли свідчення односельчан-очевидців про Голодомори, які є найціннішим джерелом історії нашого села. В приміщенні клубу демонструвався фільм „Страшні роки Голодомору”. В бібліотеці була прибинтована книжкова виставка „Народе, чим ти завинив у 33?” та проведена бесіда по книзі У. Самчука „Марія”.
|
Хай горять свічки Голодомору Запалила свічку, запалила, |
Працівники культури с.Думанів разом з юним поколінням зібралися на годину-реквієм „Збудуймо пам’яті немеркнучий собор”, щоб вшанувати жертв голодоморів 1921-1922 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. і політичних репресій в Україні та вклонитися пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, жорстокого переслідування тоталітарної влади, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, що щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ ст.
Вчитель Олена Валеріївна Балицька Думанівського НВК спільно з бібліотекарем Григоришеною Оленою Василівною провели виховну годину „Жнива розпачу” до вшанування жертв голодомору та політичних репресій. Тематична книжкова виставка та відеоролик допомогли в проведенні заходу краще висвітлити тему, адже тільки через шістдесят років замовчування почали виходити з друку книги зі спогадами людей, які пережили голодомор, з відкриттям архівів – збірники документів і матеріалів, книги з правовою оцінкою, як злочину геноциду проти українців, також твори художньої літератури Барка В. „Жовтий князь”, Самчук У. „Марія” та ін.
Сьогодні ми повинні знати це і пам’ятати та передавати своїм дітям, що це було в нашій Україні.
с.Абрикосівка. Година пам’яті "Великі твої жертви, Україно!" до вшанування жертв голодомору 1932-1933 рр.
Читати статтю Виховна година "Україна гідна свободи" (с.Слобідка-Гуменецька)
