День пам’яті жертв голодоморів

Дата: 28.11.2016 09:15

Кількість переглядів: 1278

Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла.

День пам’яті жертв голодоморів – щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
26 листопада в день пам’яті кожен свідомий українець, запалив на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих.

25.11.2016 с. Гуменці:

с. Залісся Друге:

26.11.2016 працівниками культури с. Залісся Друге Л. Гончарук та І. Борисюк проведено годину-реквієм "Людської пам'яті мости".

с-ще Сахкамінь:

В клубі селища Сахкамінь в суботу 26 листопада о 16.00 запалили свічку пам’яті жертвам голодомору. Завідуюча клубом Ніна Волинець розповіла про ці трагічні сторінки історії Голодомору 1932-1933рр.

с. Великозалісся:

26 листопада 2016 року жителі села Великозалісся зібралися біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років, щоб вшанувати пам’ять за жертвами невинно убієнних в тяжкі часи великого Голокосту односельчан.

З метою більш обширнішого розкриття нечуваного злочину в історії людства працівниками культури с. Великозалісся, працівниками НВК та старостою села була проведена година-реквієм «Схилимо голови в скорботі». Із вступним словом виступила староста села Чистяк В. М., яка підкреслила, що можна стерти слід злочинів, можна переписати історію, але з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона оживає, відроджується, болить нагадує, закликає «Пам’ятайте! Не забудьте!».

Всіх загиблих було вшановано хвилиною мовчання та запалено свічки пам’яті, які були покладені біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

с.Думанів:

	26 листопада 2016 року в бібліотеці с.Думанів  було проведено вечір-реквієм "Пам'ять людська не забуде повік …»,  а також  було організовано   книжкову поличку «Не повторися у віках рік 33-ій». Присутні користувачі  бібліотеки та  сільський староста Сергій Бельзак,  ознайомились з рекомендованою літературою про Голод  в Україні.
	Детально і з великим акцентом бібліотекар зупинилась на «Книзі Пам’яті Голодомору 1932-33 рр.»  в якій записані свідчення односельчан про голод в нашому селі Думанів  – Хілінського Івана Яковича, Вдовиченко Марії Антонівни та Коваль Ферони Миколаївни. З їхніх розповідей присутні дізнались про ціну життя, про хліб, як доводилось їсти все підряд щоб вижити.

Членами літературно-мистецького клубу за інтересами  «Відродження» – Слободян Анастасією, Соколан Анею, Ергард Анастасією, Крутік Юлією, Ружицьким Іллею, Балицьким Олександром  декламувались вірші поетів Д.Білоуса «Ти кажеш не було Голодомору?», П. Тичини «Загупало  в двері прикладом.», А.Листопад «Біла молитва братика», а також читалась Молитва Катерини Мотрич за убієнних голодом у 1932-1933 рр.

Найстарший  член клубу Анатолій Іванович Білоус розповів про голод в Україні,   із спогадів його батьків,   і про Голод 1946-47 року, який сам пережив, про народну назву репресивного радянського  «Закону про  п’ять колосків».

Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, було присвячено хвилину мовчання та запалено свічку пам’яті.

Прозвучав звукозапис пісні Оксани Білозір «Свіча»

Всі присутні  прийшли до пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору 1932-33 рр.» щоб запалити свічки, на знак того, що пам’ятають, не забувають і будуть передавати цю сторінку історію прийдешнім поколінням. Заключними  були такі слова бібліотекаря: «Ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали є надійною гарантією того, що ці страшні часи Голодомору  ніколи не повторяться».

« повернутися