Кам’янець-Подільська окружна прокуратура інформує
♦ Незаконна порубка дерев
♦ Столичне підприємство на Кам’янеччині не забезпечує охорону пам'ятки архітектури XIX століття
Незаконна порубка дерев
За публічного обвинувачення Кам’янець-Подільської окружної прокуратури суд визнав винним жителя Свалявського району Закарпатської області фактом незаконної порубки дерев у лісовому масиві на території природно-заповідного фонду (ч. 3 ст. 246 КК України).
За даними слідства, в взимку 2020 року житель Свалявського району Закарпатської області з метою особистого збагачення, без спеціального дозволу, здійснив самовільну порубку 19 дерев породи «Акація біла» у лісосмузі між селами Рункошів – Грушка Кам’янець-Подільського району, на території Національного природного парку «Подільські Товтри», чим завдав шкоди довкіллю.
Завдяки принциповій позиції прокуратури вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду визнано винним та призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі із іспитовим строком 1 рік, а також зобов’язав відшкодувати шкоду довкіллю, завдану внаслідок його незаконних дій.
Столичне підприємство на Кам’янеччині не забезпечує охорону пам'ятки архітектури XIX століття
Кам’янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах Хмельницької облдержадміністрації та Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій ОДА до столичного підприємства, власника пам’ятки архітектури місцевого значення, з вимогою укласти охоронний договір на будівлю.
Йдеться про охоронний договір на об’єкт культурної спадщини місцевого значення – «Селянський банк 19 століття» (у свій час використовувався як будинок зв’язку), що розташований у м. Кам’янець-Подільський, загальною площею будівлі понад 900 кв.м.
Пам’ятка є характерним зразком громадської будівлі епохи промислового підйому, що виконана в еклектичному стилі. Вона зберегла архітектурно-художнє вирішення фасадів і, в загальному, типове планування банківських установ того часу.
Будинок банку був зведений між 1903-1904 роками і став одним з дев’яти перших Селянських Поземельних банків, утворених в Російській імперії. Пізніше власником цієї будівлі став Фельдштейн М.Й., у якого вона була націоналізована в 1921 році і передана Поштово-телеграфній конторі в 1922 році. У різні роки приміщення використовувалось під телеграф, радіостанцію і квартири працівників поштово-телеграфної контори. Під час Другої світової війни будинок не постраждав і в ньому розмістили головпоштамт і районний вузол зв’язку. В 1968-1969 роках до північно-східного крила будівлі прибудовано двоповерхову прибудову, в якій розмістились технічні служби. В наш час використовується як цех телекомунікаційних послуг відповідачем.
Відповідно до норм Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Відповідно до порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини саме власник об’єкту зобов’язаний протягом місяця з моменту набуття у власність пам’ятки укласти угоду, що визначає порядок його експлуатації.
Ще у 2004 році відповідач набув право власності на будівлю, яка є об’єктом культурної спадщини.
Проте понад 18 років він ухиляється від укладання охоронного договору на пам’ятку архітектури, що порушує вимоги Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Наразі позов окружної прокуратури перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва.
