A A A K K K
для людей із порушенням зору
Гуменецька сільська територіальна громада
Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район

Міжнародний день інвалідів

Дата: 04.12.2017 09:36
Кількість переглядів: 6800

Заходи провели: КУ «Гуменецький ТЦСО», Сахкамінський клуб, с. Вербка, с. Пудлівці

КУ «Гуменецький ТЦСО»

Щороку 3 грудня у світі відзначається Міжнародний день інвалідів, який проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році. Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя.

Міжнародний день інвалідів акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до людей особливими потребами.

У світі налічується понад 1 мільярд людей з інвалідністю, що приблизно становить 15% населення усього світу. Поширеність інвалідності є більш високою в країнах з низьким рівнем доходів і збільшується через старіння населення та глобальне збільшення хронічних хвороб.

У КУ «Гуменецький ТЦСО» обслуговується 472 одиноких непрацездатних особи, в тому числі 22 інваліда, яким надаються різні види соціально-побутових послуг, а саме ремонт житлового приміщення, представництво інтересів, супровід до медичних установ…

Напередодні відзначення Міжнародного дня інваліда за підтримки голови Гуменецької сільської ради Інни Абдулкадирової працівниками КУ «Гуменецький ТЦСО» були вручені подарунки одиноким особам з І та ІІ групою інвалідності, які перебувають на обслуговуванні в КУ «Гуменецький ТЦСО».

Ми духом стійкі
Не дивіться на нас жалісливо.
Ми – такі, як і ви, як і всі.
Теж ми прагнемо бути щасливі
Попри всі ваші щирі жалі.
Ми – такі, як усі, тільки звикніть,
Не глузуйте й сльозу не роніть.
Як нам хочеться іноді крикнуть,
Що ваш погляд пекуче болить!
Ми звикаєм не бачити очі,
Ми не чуємо шепіт слизький,
Лише схлипуємо серед ночі:
"Ну чому я на світі такий?!"
Та щоб мама, бува, не почула,
Ми зі сліз тих складаєм вірші,
Щоби доля нарешті збагнула –
Ми – незламні, ми – духом стійкі!
Перемучимо! Переборемо!
Вранці – будем сміятися знов
І змагатися будемо з болем,
І ловити в очах... любов.
Пам'ятаючи муки розп'яття –
"Бо ж не відали, що творили..."
Несемо ми "свій хрест" із завзяттям
І прощаємо, як нас учили...

Фото без опису Фото без опису Фото без опису Фото без опису Фото без опису Фото без опису Фото без опису


с-ще Сахкамінь. Рейд милосердя

Я знаю люди дуже важко всім,
І серце так стискається до болю.
Та дуже прошу, прошу не спішіть,
Ви не спішіть жалітися на долю...

Якщо ногами босими в росу ти
На світанку би могла ступити,
То дякуй долі і згадай людей
Багато, хто не можуть це зробити.

То прошу подивіться навкруги
І милосердні будьте до чужого Болю,
а нарікати не спішіть і
Не спішіть жалітися на долю...

3-го грудня, в Міжнародний День інваліда, працівники Сахкамінського клубу Ніна Волинець та Надія Забродська прийшли провідати колишнього кіномеханіка Вікторію Антонівну Жовтоногу, яка хворіє вже довгі роки. Хотілося подарунками гостинцями та добрим словом хоч трохи розрадити, змучену тяжкою хворобою, жінку.

Фото без опису Фото без опису


с.Вербка. "Почуй себе у цьому світі"

Щорічно 3 грудня відзначається Міжнародний день інвалідів.
З візитом ввічливості староста с. Вербка Мазур А. В. та працівники культури завітали в родини: Рудяка Михайла, Пліскої Галини, Пильнюк Марії – людей з обмеженими можливостями, але зі щирим серцем теплою душею – щоб подарувати хвилину уваги, розділити чужий біль та, головне, повірити в себе. Милосердя, гідність, доброта – це основні чесноти нашого народу. Тож від А. Крупельницького згаданим особам передали продуктовий набір, від старости села та працівників культури – сувеніри.

Фото без опису Фото без опису Фото без опису


с.Пудлівці.

У селі Пудлівці працівники культури, ФАП та соціальний працівник провідали 80-літню Овчинникову Л.Й. Вона інвалід дитинства Другої світової війни. Людмила Йосипівна розповіла зі слізьми в очах як ще зовсім маленькою, у віці семи років, потрапила на гранату і отримала дуже важкі травми спини та ноги. З її слів ми відчули, що наслідки цієї війни залишили у серці великий тягар.

На даний час Людмила Йосипівна не втрачає надію у серці, вона приходить майже на всі концерти в клуб, підтримує нас і навіть підспівує. Вона дуже чуйна, розумна, милосердна жінка…

Живіть багато років. Низький вам уклін.


Фото без опису Фото без опису Фото без опису


Читати статтю Вербецька школа отримала подарунок від "Нібулону"


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано